мірКА  
  Реєстрація | Вхід   Головна   Інфрмація   Em@il
   Вітаю Вас Гість Неділя, 19.11.2017  
Офіційний сайт села Передмірка (Лановецького району Тернопільської області)
 

Погода в Україні

Наше опитування
Оцінка сайту
Всього голосів: 136

Історичні відомості


Історія споживчого кооперативу "Надія" в с.Передмірка.

Кооператив засновано порівняно пізно - в 1928 році. В інших селах Кременецького повіту кооперативи існували вже від 1918-1920 рр. Причиною запізнення організації наших споживачів було незнання ні мети кооперації, ні способу її провадження. Перед війною була так звана союзна, Союза русского народа, крамниця, заснована а за гроші цілого села, яка треба визнати, розвивалася добре тільки тому, що був добрий крамар, Горошко Онопрій, і в той час для її розвитку були пригожі обставини. Але тієї крамниці ніхто не контролював і рано чи пізно, вона все рівно була б занепала. Кооперативу заснував інструктор ПСК у Кременці Яськевич П.М. у 1928 р., хоч на основуючи зборах було понад 1260 чоловік, одначе в члени кооперативи вступило тоді всього 26 осіб. Зложили вони 285 золотих уділів і вписового. До Правління обрано Горошко М.Ю., Горошко С. А. Арабського М.М. Правління послало до Окружного суду в Рівнім для зареєстрування статут кооперативи. За цю справу суд взяв 50 золотих. Залишилось в касі правління 235 зол., за які треба було зробити шафи, ляду, купити вагу, мірки для рідини, книжки бухгалтерські, патент, а найголовніше товарів. Крім того, ніхто не знав, як цю кооперативу вести, де і яких купити товарів, як їх розцінити, що і як записувати в бухгалтерських книжках, які функції у кожного члена Правління, як проводити перевірку роботи касіра, голови, крамаря. Та й на крамаря зразу ніхто не наважувався йти. А тут від "приватників" пішли залякування, насмішки, навіть в ПСК радили не відкривати крамниці, поки в нас не буде принаймні 1000 зол. готівки.
Правління не знало що робити, куди кинутись. Нових член не прибувало, бо люди хотіли побачити, що то будуть робити із зібраними вже грішми, чи то вони не застрягнуть десь там по різних кишенях, а робити щось ніде не можна було за браком більшої готівки.
Нарешті зважились і поїхали до ПСК в Збаражі за всім необхідним. Там дали нам на борг різних товарів, ваги, мірок та іншого. Марценюк Пилип, що хоч був старою людинок і бачив багато чого в світі мав глибокий розум та ідейне серце. Погодився пустити до своєї хати крамницю на пару місяців безплатно.
Таким чином розпочали торгівлю. Але технічної справи кооперативи ніхто ніде не знав. Тому довго ще робота проводилася невміло, примітивно.
Аж восени 1929 року інструктор Кременецького ПСК Яськевич П. викликав до Кременця рахівника Арабського М. М., де той пробув пару тижнів, засвоюючи бухгалтерську премудрість.
Після пожвавлення роботи в крамниці почали прибувати нові члени, також почав зростати капітал. В кінці 1929 року кооператив налічував вже 52 члени, які внесли на уділ і вписового 526 золотих. Отже в 1929 році власного капіталу вже було 526 золотих, а чужого 1167.
Протягом 1929 року було продано товарів на 10102 зол. 24 гр. Чистого прибутку мали 47 6зол. 17 гр., з яких законну частину приділено до запасного фонду, а решту поділено між членів (товарні звороти). В 1931 році жодного члена не прибавилось. Власного капіталу було 1199 зол. 23 гр., чужого 793 зол. 35 гр. Товарів продано на 8529 зол. 15гр., продуктів на 1775 зол. 69 гр.Чистого зиску було 134 зол. 59 гр. В 1932 році було стільки ж членів. Власного капіталу було 1141 зол. 51 гр., чужого 316 зол. 12гр. Продано товарів на суму 6387 зол. 61 гр., продуктів на суму 968 зол. 87 гр., прибутків не було, на то мість було 101 зол. 7гр. страт. Страта ця утворилась через те, що кооператив не довозив товарів, побоюючись закриття з боку Старости і навіть 1,5 місяця зовсім не торгувала по тій же причині. Крім того, на кооперативу сипалися часто адміністраційні кари, а також кооператив мусив покрити страти в ПСК в Кременці, членом якого вона являлась.
В 1933 році стало 60 членів. Власного капіталу було 1062 зол. 59 гр. чужого 232 зол. 43 гр. Продано товару на суму 8178 зол. 81 гр., продуктів на суму 1142 зол. 51 гр., прибутків було тільки 7 зол. 15 гр. Прибуток був малий тому, що в тім році знову покрили страти ПСК в сумі 82 зол. 92 гр. і крім того, від нас відібрано трафіку (право торгувати тютюном і папіросами), через що торги зменшились на 1000 зол., а прибутки на 81 зол.
В 1934 році членів прибавилося і стало 85 чоловік. Власних капіталів стало 1204 зол. 60гр., чужих 215 зол. 48 гр. Продано товарів на суму 9701 зол. 83 гр., чистого зиску було 1323 зол. 66 гр. В 1935 році число членів досягло цифри 101. Власних капіталів було 1213 зол. 3 гр., чужих 214 зол. 46 гр. Продано товарів на 9721 зол. 02 гр., продуктів на 1855 зол. 85 гр. Чистого зиску було 136 зол. 85 гр. 0З.04.1929р. по 01.08.1939 р. всі господарі с.Передмірка стали членами кооперативи, всі приватні крамниці (2 єврейських і 2 українських) припинили своє існування, кооператив почав закуповувати в селі збіжжя, яйця. Оборот товарами і продуктами зріс понад 40000 золотих, чисті прибутки дійшли понад 1000 золотих.
Члени кооперативу почали думати про будову власного помешкання і для цієї цілі закупили в громадянина Рубахи І.С. земельну площу. Одначе, адміністрація будувати кооперативний дім не дозволила. Кооператив організував ще виробництво паленої цегли. Цегельня дуже добре розвивалася, давала зарібок своїм людям, а також будівельний матеріал багатьом будівельникам. Кооператив ділив свої зиски між членами у формі "товарних зворотів", також висилала пожертви на користь українських інвалідів, на "Рідну школу", на будову Українського «Робітничого дому» у Львові, після ухвали Загальних зборів членів частину зиску давали потерпілим від стихійного лиха або хворим, бідним.
В часи, що були важкими для кооперативи, Правління всіма засобами старались утримати кооператив при житті. Коли в 1939 році з кооперативу стягнули більше ніж 280 зол. податку, в тім числі коло 192 зол. неналежного, а до того впало ще страт ПСК в сумі біля 90 зол., довелось не тільки зменшити платню крамарям, за помешкання, а також платню. Кілька місяців у 1932 р., члени правління зовсім не брали ніякої платні. В справі згаданого податку Горошко Юрій кілька кратно їздив і писав до Уряду Скарбового в Кременці, до РСУК у Львов і нарешті добився того, що цей податок зарахували кооперативу на 1932, 1933 і 1934 роки. Так само неодноразово звертались і писали до різних установ у справі адміністративних кар і з приводу закриття крамниці. Ревізію каси і крамниці ми проводили регулярно, і якщо траплялись недостачі, з винних її повністю стягували. Різні борги, податки, адміністративні кари, складки і т.п. акуратно сплачували. Постійно дбали, щоб члени мали якнайдешевші товари.
Найболючішою справою кооперативу були борги. В 1931 році сума їх досягла 500 зол. В 1932 році від РСУК вийшов наказ цілком припинити боргування. В противному разі РСУК грозив виключенням із своїх членів. Було зрозуміло, що боргування зруйнує кооперативу. Кооператив вирішив боротися із боргами з усією рішучістю. Ходили за ними по хатах, залишали з боржників товарові звороти, брали в місцевому млині списки робітників і гроші, що їм на лежали і відраховували з них борги і т.д., і за 4 роки такої кропіткої, наполегливої праці зменшили суму боргів до 139 зол. Дехто так і не віддав боргів.
Щоб збільшити число членів кооперативи, Правління і Надвірна кооперативи з 1 січня 1936 року постановила торгувати тільки із членами. Цей захід допоміг нам приєднати багато членів. До цієї постанови ніхто не квапився вступати в члени кооперативи, бо й не член її мав з неї ту саму користь, що й член кооперативу, брав товар по дешевій ціні, іноді ще й на борг, не вносив пая і до того нічим не ризикував.
Крім збіжжя, купували у членів кооперативу прядиво, кури, гуси, качки. Кооператив міг похвалитися організованістю, ладом, висотою оборотів, асортиментом товарів. В селі працювало два крамарі (Парило О.М. і Кравчук М.В.).Серед товарів були: галантерея, мануфактура, ремінь, готове взуття і т.д., словом усе, що потрібно селянинові щоденно, так що йому не було потреби йти на базар. Крім того, все, що він мав в своєму господарстві, міг збути в кооперативі. Товари закуплялись по найнижчих цінах, з розцінкою 8-10%, тоді як приватники розцінювали їх не менш як 50-150%. Крім того, все вимірювалось і важиться точно, а в приватників часто продавалось на око, важилося старими гирями, а то й використовувалося цвяхи, підкови, болти. Від року 1935 кооператив належить до Союзу Рільничих і Зарібково-господарчих кооперативів у Варшаві. В минулому році цей Союз влаштував для рахівників кооперативів дуже корисні курси, на яких показано і закріплено новий спосіб ведення бухгалтерських книжок (Американку). В травні 1936 року було організовано "Кооперативне свято", в програму якого входили: "Кооперативний гімн", народні пісні, вірші "Журавлі", "Думи мої", "Вічний революціонер", вірші на кооперативну тему, доповіді, інсценізації і похід від будинку кооперативи до школи, де відбулася основна частина свята. На це свято прийшли тисячі селян з десяти навколишніх сіл. Народом були заповнені вулиці села. Прибуло десять поліцаїв, які люто розглядали учасників, а особливо організаторів свята. Попереду йшли учні школи, за ними старші, несли портрети Шевченка, Франка, далі йшов хор, а за хором старі, молоді, жінки, чоловіки і діти. Маніфестація пройшла у великім спокої, справила на всіх гарне враження, організувала всіх до єднання і праці.
Кооператив був на той час тією легальною організацією, за сприяння якого було організовано хор, держали невеличку бібліотеку, ставити вистави.


Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Cайт PEREDMIRKA.AT.UA® захищений аторським правом, тому при використанні інформації обов'зковим є посилання на ресурс© 2017
Безкоштовний хостинг uCoz